В Новому році поставив для себе ціль - читати більше вітчизняних авторів. Почав з Жадана, але це ну дуже просто. Його і так всі знають.
А ось тут, передевляючись лауреатів премії "Золоті письменники України" натикнувся на прізвище Литовченко, знайшов книгу його авторства, першу, яка трапилась під руку, і прочитав.
Очікування були наступні: історичний екшн з елементами фантастики. Спецоперація, замах на вбивство імператора Петра. Уява намалювала в моїй голові такі сюжети.
Реальність інша : все набагато спокійніше, екшончика мало, а помста Петру набагато розумніша, але жорстка і підступна.
Спочатку події розвиваються дуже повільно, потім динамічніше. Написано такою фольклорною мовою, але читати цікаво. Око не ріже.
В книзі багато Бога. Ця тема мені не надто близька, тому в моменти "дискусій про Бога" було не надто цікаво. Але тут на любителя..
Книга "рівна". Так, це не літературний шедевр, проте прочитати можна. Тим більше, підтримати українського автора. А так як книги я збираю, то ще й для колекції примірник придбав)))