прозорливим та іронічним розумом, він двадцять років успішно лавірував в океані політичної боротьби, залишаючись біля керма України. Як будь-яка видатна особистість
Деякі автори намагаються представити справу таким чином, що рішення про перехід до шведів було прийняте одноосібно Мазепою, і що його начебто ніхто не підтримав. Насправді за гетьманом пішла уся (!) генеральна старшина. За ним пішли генеральні канцеляристи, включаючи знаменитого Самійла Величка795.
Видатний український історик М. Грушевський докоряв Мазепі за повільність, нерішучість і вагання, вважаючи, що той «сам викопав собі могилу» своєю боязливістю. Правда, писав це він ще в кінці XIX століття і не повторював подібної думки після 1918 року – коли сам побував у ролі голови держави, що втратив владу через «нерішучість»771.
Але доля «дружин і дітей» Гетьманщини його турбувала. Так він був так вихований, так було прийнято в його середовищі. У протилежність Мазепі Петро I ніколи не замислювався про ціну своїх реформ і перемог.
Якщо в ці важкі дні Мазепа перечитував свого улюбленого Мак’явеллі, то йому мали б кинутися в очі наступні слова: государеві «заради збереження держави часто доводиться порушувати свої обіцянки. Так що в душі він завжди має бути готовий до того, щоб змінити напрям, якщо зміняться обставини, або вітер удачі почне дути в інший бік»
Це були дуже тривожні відомості, тим більше що в Речі Посполитій все голосніше звучали голоси, що слід розірвати союз із Петром, помиритися зі шведами і разом з ними йти на Москву.
Жорстка політика Мазепи з одного боку, царські гроші і можливість отримання здобичі – з іншої, подіяли і запорожці успішно сприяли походу козаків на Кизи-Кермен.
Запорожці в розмові туманно обіцяли перемир’я розірвати, але наполягали на виплаті грошей, борошного й на дозволі українським купцям їздити з товарами в кіш (тобто на знятті економічної блокади Запорожжя)361.
Отримавши булаву, Іван Степанович зіткнувся з такою кількістю проблем, що важко навіть припустити, з чого він збирався почати. Ми передусім спробуємо розібратися в його фінансовому положенні. Від Самойловичів у військовий скарб надійшли величезні кошти.