Клайда охоплювало ще чимало всіляких сумнівів і страхів, та завдяки тому, що Роберта так раптово скорилася його бажанням, він часом, уперше за всі ці гарячкові роки, почував себе, нарешті, справжнім досвідченим чоловіком, який справді починає знати жінок. Весь його вигляд, його манери ясніше слів говорили: «Дивіться, я вже не той недосвідчений, нікчемний простачок, яким був кілька тижнів тому; я тепер значна особа, я знаю дещо про життя. Чим можуть здивувати мене всі ці само-вдоволені молодики і веселі вкрадливі дівчата? І якби я захотів, якби я був не таким відданим і постійним, – чого б я тільки не домігся!». Випадок з Робертою довів йому, що він помилявся, думаючи (ця думка вкоренилася в його свідомості після історії з Гортензією Брігс, не кажучи вже про пізнішу невдачу з Рітою), нібито він приречений злощасною долею на довічний неуспіх у дівчат. Власне, всупереч усіляким невдачам і заборонам, він – чоловік типу Дон Жуана або Лотаріо!