Цитаты из книги «Сплячі красуні»

Світ, наново започаткований жінками, має шанси бути безпечнішим і справедливішим.

що він насправді не знає сам, чого хоче, але сподівається, що його мама може знати і зробить це йому. Це жорстока частина материнства – не мати змоги зробити те, чого не можеш зрозуміти.

Але якщо помру, жодної угоди не буде додержано. Не може бути або так, або інакше. Мусить бути разом.

Насправді шлюби руйнує те, що залишається непромовленим

страх перед неминучим гірше самого неминучого.

Я схиляюся до тієї думки, що в історичному сенсі жінки виконували таку само функцію: утримували чоловіків – принаймні коли це було можливим – від найгірших, найбільш одіозних дій.

– Вони не просто зрівнялися, як то вони казали, ніби хочуть, вони вирвалися уперед. Хочете знати, які є цьому докази?

– Проблема виявилася складнішою, ніж це спершу могло здаватися… тепер я бачу. Я розумію. Є феміністки, які залюбки вірять, що всі проблеми цього світу коріняться у чоловіках. У вродженій агресивності чоловіків. Вони мають певний сенс, жодна жінка ніколи першою не починала війни – хоча, повірте мені, деякі мали саме такі наміри, – проте є деякі погані, вельми погані дівчатка. Я не можу цього заперечувати

– Отам далі з’явилося дерево. Зовсім нове дерево. Буцімто якесь Материнське Дерево. Воно з’явилося на світанку. Дуже красиве. Дуже високе. Я спробував злетіти на його верхівку, але, хоча крону я бачив, вона лишилася недоступною моїм крилам.

– Там отрута в стінах, – сказав той мертвий пацюк із пащі його мертвої матері. – Вона каже, що земля зроблена з наших тіл. І я їй вірю, але, ох, цей біль не закінчується. Навіть мертвому болить.