З часом воднево-гелієвий газ у галактиках мусив розпадатися на невеликі хмари, які руйнувалися під дією власного тяжіння. Оскільки вони стискалися й атоми в них зіштовхувалися, то температура газу зростала, поки не досягала величини, необхідної для початку реакцій ядерного синтезу. Ці реакції перетворюють водень на гелій і схожі на керований вибух водневої бомби. Тепло, що виділяється при цьому, змушує зорі світитися. Це тепло також збільшує тиск газу, п