Чудове оповідання про дитину, яка поєднує в собі дитячу наївність, та перейняла дорослу поведінку. Батько навіть жартує, що з нього вийде, мабуть, гарний керівник. Теплий гумор, невимушеність дитячого світу. Ми не знаємо скільки йому років, але автор чітко окреслює це у фразах "щойно штанці пошили", потрібно йти до школи тощо. Батьки за допомогою гумору виправили ваду дитини, яка в цьому віці все сприймає на віру.