Цитаты из книги «Михайль Семенко»

«Мистецтво не може бути ні українським, ні яким іншим у сім представленні. Ознаки національного у мистецтві – ознаки його примітивності».

«Мистецтво є процес шукання й переживання без здійснення».

Я хочу тобі сказати, що де є культ, там немає мистецтва… А ти сховався за свого «Кобзаря», від якого тхне дегтем і салом, і думаєш, що захистить його твоя пошана. Пошана твоя його вбила. Й немає йому воскресіння. Час титана перевертає в нікчемного ліліпута, і місце Шевченка в записках наукових товариств. Такі твої ювілейні свята. Отсе все, що лишилося від Шевченка. Але не можу й я уникнути сього святкування. Я палю свій “Кобзар”».

«Футурист, що йому завше не хватало якоїсь дрібниці, щоб бути велетнем. Я його любив… Він приходив щодня на фабрику (Одеську кінофабрику), викурював незмінну люльку, ішов подивитись на море і зникав… Якийсь живчик, вогник вічно можна було відчути в ньому. Романтик з романтиків, та заховав це за насмішкувату, трохи цинічну гру очей і викладає сміливі й захоплюючі проекти тверезо і похмуро, ніби лає жінку за переварений обід…»