Роман Іваничук — отзывы о творчестве автора и мнения читателей
image

Отзывы на книги автора «Роман Іваничук»

7 
отзывов

Trepanatsya

Оценил книгу

Мародери оглянулись і остовпіли з дива. Сліпуче видиво, символ волі й незагнузданої сили, зухвалий виклик, протест проти попруг і шлей — дикий кінь іржав, немов насміхався над стриноженими співбратами і їх погоничами. Дивились і не вірили: на цій зграсованій, згризеній, витоптаній землі, де все упряжено, спутано, пораховано, зважено, відібрано, гуляє вільний кінь?!

Спочатку нелегко давався мені цей роман через мову, в якій намішано до української багато слів польских, латиною, та ще й сама оповідь про середньовічний Львів початку 17 ст. Крім цьго, текст уривчастий, оповідь скаче в часі та поміж персонажами, іноді дуже хутко. Але потроху звикла і під кінець не помічала тих незручностей.

Сама історія починається із знахідки - при розкопках на вулиці Руській був знайдений манускрипт. Пошкоджений, але автор намагався відтворити події, про які згадує Лисий Мацько, нотуючи свої буденні справи, погляди, спостереження за сусідами та тим, що відбувалося у Львові тих часів.

Змальовано зародження та початок боротьби львів'ян з каталицизмом та панами, що насаджали ієзуїтську віру, руйнуючи православні храми, забороняючи православ'я та не даючи не католикам навіть працювати.

В романі багато цікавих персонажей: це і засновник братської школи Юрій Рогатинець, і падлюка Барон, і духовенство, - всіх героїв твору розкриє Іваничук до фіналу. Але самими цікавими у романі постають жінки. І Абрекова, і її дочки, за долею яких ми спостерігаємо від початку оповіді. Читала і думала про те, що в українській літературі щоб не скоїлось у жінок, не підуть топитися, а стануть поряд із своїми чоловіками боронити гідність і волю та будуть давати відсіч ворогу навіть у диявольскому обличчі.

Слава незламному народові! Героям слава!

По-русски:

спойлерСначала нелегко давался мне этот роман из-за языка, в каком намешано к украинскому много слов польских, латинских, еще и сам рассказ про средневековый Львов начала 17 ст. Кроме этого, текст отрывчатый, рассказ скачет во времени и между персонажами, иногда очень стремительно. Но понемногу привыкла и под конец не замечала тех неудобств.
Сама история начинается с находки - при раскопках на улице Русской был найден манускрипт. Поврежденный, но автор пытался воссоздать события, про которые вспоминает Лысый Мацько, записывая свои будничные дела, взгляды, наблюдения за соседями и тем, что происходило во Львове того времени.
Изображено зарождение и начало борьбы львовян с католицизмом и панами, которые насаждали иезуитскую веру, разрушая православные храмы, запрещая православие и не давая не католикам даже работать.
В романе много интересных персонажей: это и основатель братской школы Юрий Рогатинец, и падлюка Барон, и духовенство, - всех героев произведения раскроет Иванычук к финалу. Но самыми интересными в романе показаны женщины. И Абреокова, и ее дочки, за судьбой которых мы наблюдаем с начала рассказа. Читала и думала про то, что в украинской литературе чтоб не случилось у женщин, не пойдут топиться, а станут рядом со своими мужчинами защищать достоинство и волю и будут давать отпор врагу даже в дьявольском обличье.
Слава несокрушимому народу! Героям слава!свернуть
22 мая 2022
LiveLib

Поделиться

cutruna

Оценил книгу

Є книжки, які все життя будуть пам'ятатися. І до них захочеться повертатися не один раз. У мене є 4 такі.

Та зараз розповім про «Мальви» Романа Іваничука.
Тяга до історичних романів у мене передалася від тата. Він перфектно знає все про козаків і цінує козацький дух, який є з діда-прадіда у його роду.

Дії відбуваються на території Криму (м. Кафа - Феодосія теперішня), у Стамбулі, ретроспективи - в Україні. Татари, турки, українціі... Конфлікт двох релігій (Марія не може потоптати православного хрестика на вимогу дервіша, та змушена робити свою донечку мусульманкою - дорога ж ціна збереження життя)); Проблема втрати генетичного коду (і де поділася тяга до рідних коренів у яничара Аліма-Андрія?)... Кохання таке дивне і чуже (обрізати пасмо волосся коханій дівчині — троха дивнуватий вияв симпатії, чи не так?; вгадується думка про те, що останнє кохання важливше за перше).

Гостра книжка — без прикрас. Ніхто з персонажів не ідеальний, чітко не розмежоване добро і зло. Хтось хапається за життя будь яким чином. А хтось не бачить сенсу жити без чести.

І є дівчинка Мальва, з власне українським гарним ім'ям. Сумний символ України — квіточки, які пересіялись у чужину і залишилися живими, хоча не такими міцними та барвистими. Бо таке ми пристосуваньке поріддя... От і Мальва-Сломія залишилася живою, та без українського стержня, яким ще так пишалися її батьки.

19 июля 2012
LiveLib

Поделиться

Romashka28

Оценил книгу

"Людина має одну матір або не має жодної" (с) Роман Іваничук

Як Ви вже, певно, помітили, я продовжую беззупинно читати. Цього разу мені до рук потрапив істричний роман Іваничука "Мальви" або ще відомий під назвою "Яничари". Взагалі не люблю читати твори такого жанру, але в блозі Цитринки вичитала, що книжка класна і варта уваги, тому взялась до читання.

Відразу зізнаюсь ставлення в мене було упереджене. Відкрила книжку, почитала перші два розділи і думаю "нуу зараз почнеться Історія України 5 - 11 клас..." І яким великим було моє здивування, коли я зрозуміла, що не можу відірватись від книжки. Незважаючи на складні турецько-татарські слова, читати було дуже легко, мова твору легка і плавна, не замусорена великою кількістю дат і описом битв. Автор зумів описати тогочасні історичні події так, що справді цікаво.

На тлі історії автор розповідаю про долю окремих людей, Марії з донькою Соломією (яку в неволі перейменували на Мальву), Стратона, Селіма, Аліма, поєднаних однією бідою: поневолення в чужому краю, з чужою релігією і чужими законами. Дехто з них змирився і підкорився, дехто страждав, але вірив у визволення. Дуже красиво в книзі описано любов. Ахмеда до Мальви, Мальви до Іслам-Гірея, матері до своїх дітей, а ще любов до рідного краю...

Читаючи щирі молитви Марії за Україною, за своїми синами, описи неосяжного українського неба, безкраїх степів, читаючи як Мальва зреклась віри і потоптала хрестик і про мужніх і відважних українських хлопців-козаків, я плакала. А ще в мене народилась величезна гордість, що я себе називаю українкою.

Як на мене "Мальви", то зовсім не історичний роман, то плач за Україною, її синами і доньками, їх тяжкою долею на чужині. Бо наші люди так, як ті жовті квітки мальви - гарні вродою, могли б бути щасливими на своїй землі, але знищені духовно і фізично на чужині. Я зараз говорю не тільки про наше історичне минуле...

Музика в тему: Еріка - Мальви

20 февраля 2012
LiveLib

Поделиться

mbaglay

Оценил книгу

Завжди приємно читати якісну літературу. Хоч сам твір доволі трагічний і похмурий,читала справді з насолодою і цікавістю. Колись страшенно не любила шкільної фрази " у творі йдеться про важку долю українського народу", але книга й справді про те. І зачепила насамперед не у глобальному державному масштабі,а як трагедія кожної окремої маленької чи великої сім'ї,людини...У людей забрали можливість творити свою долю,вірити у майбутнє,у людську доброту...Страшний час,і не дай Боже,щоб ще колись він повторився.
Читала і уявляла,яка б чудова була це екранізація,щоб без зайвого пафосу,правдиво,з космацьким колоритом передати страшну сторінку нашої історії, та це, певно, так і залишиться лише в моїй уяві(

Цитати,які здалися особливо актуальними:

Ніхто не хоче розпочинати війну через країну ,про яку мало хто знає,де вона знаходиться на мапі...
Народ,який не зумів витворити власної еліти,засуджений на те,щоб коритися чужим панам...
4 октября 2014
LiveLib

Поделиться

olimpia

Оценил книгу

Роман "Мальви" або в іншій інтерпретації - "Яничари" - це протяжний плач за духовним і фізичним поневоленням, за понівечений вінець національної пам'яті і генетичної любові до рідного, це книга про страшну історію нашої держави, про людей, які загубилися в сухих, розпечених степах безпорадності, викликаної хронологією історичного буття.
Увесь подієвий наратив нагадує ліричне, тужливе голосіння у прозі. Вже з перших сторінок відчувається передбачений сумний кінець. Під час читання хочеться опинитися в безстінному степу, вдихнути на повні груди повітря кримських гір, пригорнути нещасну Марію і помолитись разом з нею за те далеке і водночас близьке, рідне і разом з тим чуже.
Роман, незважаючи на трагічність зображення дійсності, ідейно світлий і життєствердний. Суть пошуку - в знаходженні, суть боротьби - в перемозі, суть любові - в чистоті людських почувань і дій.
Книга-стогін, книга-правда, книга-віра у людину.
З недоліків особисто для мене була розгалужена канва хансько-турецької дійсності. Для мене, людини неісторичного складу розуму, було головне не детальне змалювання політичних перепетій, а ілюстрації почуттів і видозмін психічної настроєвості.
На останок скажу, що роман вартий прочитання чи хоча б ознайомлення, бо саме такі книги формують історичну свідомість і розуміння національної ідеї.
Терпимості вам у читанні!

21 февраля 2013
LiveLib

Поделиться

AleksandirAzavak

Оценил книгу

Прочитавши анотацiю до книги пiймав себе на тiм що маю стериотипне уявлення про життя наших предкiв в неволi i про Кримське ханств. Якщо першi уявлялися виключно закутi в кайдани то татари (нехочу зараз нiкого образити але кажу як э) напiвтваринами опянiвшими вiд кровi . Православна церква в серцi ханства, можливiсьть жити вiльно , а згадка про наявнiсьть законiв стала справжнiм шоком.
Щож до " Орди" то розповiдь iде вiд монаха який втратив глузд . Цим все сказано.

9 мая 2018
LiveLib

Поделиться

ulacernikova70

Оценил книгу

Я не могла подумати, що ця книга виявиться настільки захопливою. Емоційно важко читати, адже кожна сторінка наповнена болем від втрат захисників незалежності України, загробленої долі та втраченого кохання. На прикладі окремих сімей, читач окунається в історію боротьби УПА проти поляків, німців, росіян. Почуття любові до рідної землі спонукає стояти на мертво і покладати своє життя на вівтар майбутнього. Особливо мене захопила історія Юлії та Івана, де він за домовленістю при їх викритті застрелив свою дружину. Книга наповнена цитатами, які актуальні і зараз. Не можу сказати скільки разів, сльози наповнювали очі, читаючи наступну сторінку. Тому виділіть трохи часу та ознайомтесь з найсуперечливим, героїчним періодом в історії країни, адже лицарі, що навіки залишилися в на полях битв на це заслуговують.

27 декабря 2021
LiveLib

Поделиться