Цитаты из книги «Психологія впливу»

сторонні свідки напевно допоможуть у критичній ситуації, якщо будуть переконані, що ситуація справді надзвичайна.

У подібних невизначених випадках люди схильні озиратися на інших, щоб отримати ключі до розгадки. За реакцією інших свідків ми намагаємося дізнатися, чи є та чи інша ситуація критичною.

У разі присутності кількох потенційних помічників на місці події особиста відповідальність кожного індивіда знижується: «Можливо, хтось інший допоможе або зателефонує в поліцію; напевно, хтось це вже зробив»

Сид повертався до покупця й повідомляв: «Він каже, що костюм коштує двадцять два долари». Більшість людей зазвичай поспішали купити костюм і піти з магазину зі своєю «дорогою = кращою» покупкою, перш ніж бідний Сид виявить свою «помилку

Моя подруга не є оригінальною у своєму використанні стереотипу «дороге = хороше», щоби заманити в пастку охочих зробити вигідну покупку. Лео Ростен наводить приклад братів Друбеків, Сида і Гаррі, які володіли магазином чоловічого одягу в районі, де жив Ростен ще в 1930-ті роки, коли був підлітком. Щоразу, коли в магазині з’являвся новий потенційний покупець і починав приміряти костюм перед магазинним трюмо, продавець Сид робив вигляд, ніби в нього проблеми зі слухом, і під час розмови не раз просив клієнта говорити з ним голосніше. Щойно ж покупець знаходив костюм, який йому подобався, і питав про ціну, Сид звертався до брата, головного шевця чоловічого одягу, гукаючи в глиб кімнати: «Гаррі, скільки коштує цей костюм?» Відриваючись від своєї роботи – і значно перебільшуючи справжню ціну костюма, – Гаррі зазвичай відповідав: «Цей чудовий костюм з чистої вовни коштує сорок два долари». Удаючи, що він не розчув, і прикладаючи руку до вуха, Сид перепитував знову. Гаррі знову відповідав: «Сорок два долари». У цей мо

Там, де всі думають однаково, ніхто не думає багато. Волтер Ліпман

психологами. Недостатньо просто вимагати зобов’язання у людей; потрібно змусити цих людей прийняти на себе відповідальність за свої дії.

Висновок Дойча і Джерарда про те, що ми частіше залишаємося вірними своїм рішенням, якщо заявили про них публічно, може бути застосований з великою користю.

Порівняно з цими студентами, що не мали зобов’язань, ті, хто записав свої рішення на мить у «чарівний» блокнот, були меншою мірою готові змінити свою думку, коли отримали такий шанс

«Публічні заяви зобов’язують, причому надовго».