Цитата из книги «Сід»

«Так – з нею під вінець обидва гідні стати, Шляхетні лицарі, хоробрі та завзяті. Ще молоді вони, – а світиться в очах Чеснота пращурів, уславлена в віках. А надто я злюбив Родріго. В кожній рисі Ознаки мужності у нього розлилися, І стільки рід його героїв славних мав, Що серед лаврів він родився і зростав. Старий отець його життя прожив велике, Не знавши подвигам ні міри, ані ліку; Ті зморшки, що тепер у нього на чолі. Нам свідчать, чим він був для рідної землі. У сина ж батькову я вдачу відчуваю — І зятя кращого для себе не бажаю».