Серія «Карта світу» заснована у 2010 році
Опубліковано за угодою з Партнерз ін Сторіз Стокгольм АБ, Швеція
© Peter Englund 2008
© Н. В. Третьякова, переклад українською, 2016
© Л. П. Вировець, художнє оформлення, 2016
© Видавництво «Фоліо», марка серії, 2010
…Усе, що народжується тортурного й страшного на ешафотах, у катівнях, божевільнях, операційних, під склепіннями мостів пізньої осені, – все не здається і вперто наполягає на своїй страшній дійсності. Ти хочеш його забути. Сон охоче стирає в мозку його борозни, але сновиддя скасовують роботу сну, знову прокреслюючи стерті знаки.
І ти прокидаєшся, задихаючись, запалюєш свічку у темряві, і, як солодку воду, ковтаєш світанкові струмені спокою. Але на якому ж вузькому краєчку тримається цей спокій! Один незграбний рух – і знову погляд іде крізь знайоме, дружнє і за оманливими втішними контурами ловить обриси жаху.
Райнер Марія Рільке«Нотатки Мальте Лявридса Бриґґе», 1910[1]
Літо було чудесне, мало стати ще чудеснішим. Ми всі безтурботно дивилися в майбутнє. Пам’ятаю, як напередодні від’їзду я йшов у Бадені з одним приятелем виноградниками. Тоді старий виноградар сказав нам: «Такого літа, як це, давно вже ми не бачили. Якщо воно мине так само, вино ми отримаємо як ніколи. Це літо люди запам’ятають надовго!»
Але не знав старий чоловік у своїй блакитній куртці винороба, якими пророчими виявилися його слова.
Стефан Цвейґ«Вчорашний світ»,1942[2]
Ця книга – про Першу світову війну. Але не про те, що це була за війна – не про її причини і події, закінчення та наслідки, – а про те, яка це була війна. Мене цікавили не так факти, як люди, не так хроніка, як враження, переживання і настрої. Я намагався реконструювати не хід подій, а світ переживань.
Мене зацікавила доля дев’ятнадцятьох людей: усі вони існували насправді (у книзі відсутній вимисел, у ній використано різноманітні документи, які ці люди залишили по собі), – усі вони невідомі або забуті, більшість з них – скромного походження. У той час як Перша світова війна у суспільній свідомості асоціюватиметься, не без причини, з кривавою бійнею Західного фронту, багато з цих героїв перебували тоді зовсім в інших місцях – на Східному фронті, в Альпах, на Балканах, у Східній Африці та Месопотамії. Майже всі вони були молодшими – у віці близько двадцяти років.
З-поміж цих дев’ятнадцятьох один загине, один зникне безвісти, ще двоє потраплять у полон, один буде прославлений як герой і ще один втратить здоров’я і перетвориться на живу руїну. Багато з них вітатимуть початок війни, але потім навчаться ненавидіти її; інші ж зненавидять війну з найпершого дня; одна людина залишиться вірною в своїй любові до війни від початку до кінця. Один збожеволіє і буде поміщений у будинок скорботи, іншому не доведеться почути жодного пострілу. І так далі. Тим часом, незважаючи на відмінність доль, ролей, статі та національності, усіх їх об’єднує те, що війна чогось їх позбавила: юності, ілюзій, надії, людяності – життя.
Більшість із цих дев’ятнадцятьох зазнають безліч трагічних і жахливих випробувань, але все ж у центрі уваги – військові будні. У деякому розумінні ця книга – антиісторія, оскільки я прагнув знайти відображення епохальної події в її найдрібнішій часточці, якою є окрема людина зі своїми переживаннями. Про меланхолічний скепсис з приводу своєї власної професії, що став імпульсом для такого підходу, я розповім, можливо, іншим разом.
Понеділок, 30 червня 2008 року, у вікно стукоче дощ.
П. Е.
Присвячується пам’яті Карла Енґлунда,
рядового австралійської армії,
службовий номер 3304,
3-тя австралійська дивізія,
11-та бригада, 43-й піхотний батальйон.
Учасника битв біля Мессін і Пашендейла 1917 року. Загинув у битві поблизу Ам’єна 13 вересня 1918 року. Місце поховання невідоме.
Лаура де Турчинович – американка, одружена з польським аристократом, 35 років.
Ельфріда Кур – німецька школярка, 12 років.
Володимир Літтауер – російський кавалерист, 22 роки.
Павел фон Геріх – капітан піхоти в російській армії, за походженням фінляндський швед, 41 рік.
Ріхард Штумпф – німецький матрос Флоту відкритого моря, 22 роки.
Пал Келемен – кавалерист австро-угорської армії, угорець, 20 років.
Андрій Лобанов-Ростовський – військовий інженер російської армії, князь, 22 роки.
Флоренс Фармборо – сестра милосердя російської армії, англійка, 27 років.
Крестен Андресен (ліворуч) – солдат німецької армії, данець, 23 роки.
Мішель Корде – французький чиновник, 45 років.
Вільям Генрі Докінз – військовий інженер австралійських частин, 21 рік.
Софія Бочарська – сестра милосердя російської армії, 21 рік.
Рене Арно – піхотинець французької армії, 21 рік.
Рафаель де Ногалес – кавалерист османської армії, латиноамериканець, 35 років.
Харві Кушинг – польовий хірург американської армії, 45 років.
Ангус Б’юкенен – піхотинець британської армії, 27 років.
Олива Кінг – шофер сербської армії, австралійка, 28 років.
Едуард Мослі – артилерист британської армії, новозеландець, 28 років.
Паоло Монеллі – стрілець італійської армії, 23 роки.
Вік героїв зазначено на момент початку війни. Рід їхніх занять свідчить, чим вони займалися у воєнні роки.
Податися на війну – не заради наживи або золота, не заради порятунку Батьківщини і честі, навіть не для того, щоб перемогти ворога, щоб проявити себе, свою силу і волю, набути досвіду і навчитися відповідати за свої вчинки. Ось чому я хочу податися на війну.
28/6 Спадкоємець австро-угорського престолу Франц Фердинанд і його дружина вбиті в Сараєво.
23/7 Австро-Угорщина ставить ультиматум Сербії.
28/7 Австро-Угорщина оголошує Сербії війну.
29/7 Росія проводить мобілізацію проти Австро-Угорщини на підтримку Сербії.
31/7 Німеччина вимагає, щоб Росія припинила мобілізацію, але вона триває.
1/8 Німеччина оголошує загальну мобілізацію, так само вчиняє союзна Росії Франція.
2/8 Німецькі війська вторгаються до Франції та Люксембурґу, росіяни вступають на територію Східної Пруссії.
3/8 Німеччина вимагає від Бельгії дозволу на вільний прохід своїх військ. Вимога відхиляється.
4/8 Німеччина вторгається в Бельгію. Велика Британія оголошує війну Німеччині.
6/8 Французькі війська вступають у німецьку колонію Тоголенд.
7/8 Російські війська вступають у німецьку Східну Пруссію.
13/8 Австро-угорські війська вступають до Сербії. Становище стає критичним.
14/8 Французькі війська вступають у німецьку Лотарингію, але отримують відсіч.
18/8 Російські війська атакують австро-угорську провінцію Галичина.
20/8 Падіння Брюсселя. Німецькі війська просуваються на південь, до Парижа.
24/8 Початок вторгнення союзників до німецької колонії Камерун.
26/8 Початок битви під Танненбергом. Російське вторгнення до Східної Пруссії відбите.
1/9 Початок битви під Лемберґом. Вона стане найбільшою поразкою Австро-Угорщини.
6/9 Початок англо-французького контрнаступу біля Марни. Німецький похід на Париж зупинений.
7/9 Початок другого вторгнення австро-угорських військ до Сербії.
11/9 На заході починається так званий «Біг до моря».
23/9 Японія оголошує Німеччині війну.
12/10 Початок першого з боїв у Фландрії.
29/10 Османська імперія розпочинає війну на боці Німеччини.
3/11 Росія вторгається в османську провінцію Вірменію.
7/11 Німецька колонія Циндао в Китаї захоплена японськими і британськими військами.
8/11 Початок третього вторгнення Австро-Угорщини до Сербії.
18/11 Початок наступу Османської імперії на Кавказі.
21/11 Британські війська окупують Басру в Месопотамії.
7/12 Початок другої битви за Варшаву.
Невже її найстрашніші побоювання справдилися? Невже її чоловік хворий, його поранено або навіть убито? Чи він зрадив її?
Пізнє літо. Погода була чудова, тепла, сонячна, з прегарними картинами навзахід сонця. Вони переїхали до щойно відбудованої вілли, схованої між озерами, просто в мальовничому Августовському лісі. Діти в ньому бавилися. А вони з чоловіком любили кататися човном по озеру короткими білими червневими ночами, зустрічаючи схід сонця. «Все дихало спокоєм і красою… Це було мирне життя, сповнене простих радощів».
Простота хутірського життя була, звісно ж, відносною. Містка вілла вирізнялася вишуканістю обстановки. Господиню дому завжди оточувала прислуга, яка мешкала в окремому флігелі. (Кожний з п’ятирічних синів-близнюків мав свою няню, а шестирічна донька – власну гувернантку. Діти їздили у візку, запряженому поні). Їхня сім’я спілкувалася з найшляхетнішими представниками помісного дворянства. Зимували вони зазвичай на Рив’єрі. (Потім поверталися додому – без особливих складнощів. У Європі легко можна було перетинати кордони, для цього навіть паспорт не був потрібен). Будинків мали кілька: крім літньої вілли і великого будинку в Сувалках є ще квартира у Варшаві. Лаура де Турчинович, уроджена Блеквелл, живе спокійним, комфортним життям. Скрикує, бачачи мишей. Боїться грози. Трохи полохлива і соромлива. Ледве уявляє, що таке – готувати їжу.
З фотографії, зробленої одного разу влітку, дивиться весела, гордовита, цілком щаслива жінка, русява, у просторій спідниці, білій блузці та великому літньому капелюсі. Ми бачимо жінку, звичну до спокою і статків, до того, що життя постійно змінюється на краще. І в цьому вона була не поодинокою. Якщо до неї доходили чутки про заворушення і злодіяння, вона ігнорувала їх. І в цьому вона також не поодинока.
Так, літо вдалося просто чудове. І воно ще тривало. У неділю вони запрошують до себе на обід гостей. Але де ж її чоловік? Ось уже кілька днів, як він виїхав до Сувалок на роботу вчора, саме в суботу, напередодні святкування, він мав повернутися. Вони вирішили почекати з обідом. Але все марно. Вона вже почала турбуватися. Це так несхоже на нього. Де він може бути? Вона чекала і чекала, не стуливши повік. Даремно. Давно вона так не хвилювалася за нього! Що могло статися? Вона заснула тільки на світанку.
Лаура прокинулася від різкого стукоту у вікно.
Четверта година ранку.
Вона поспіхом підвелася з ліжка, доки цей стукіт не збудив дітей. Біля вікна маячіла чиясь постать. Спершу вона була подумала, що це хтось зі слуг вирушає на базар і прийшов за грішми та інструкціями. Але, на свій подив, вона побачила бліде, серйозне обличчя Яна, лакея свого чоловіка. Він простягнув їй листівку. Вона впізнала письмо чоловіка.
Там було написано: «Оголошено війну. Негайно приїжджай разом із дітьми. Накажи прислузі спакувати найнеобхідніше і приїжджай сьогодні».
На этой странице вы можете прочитать онлайн книгу «Захват і біль битви. Перша світова у 211 епізодах», автора Петер Енґлунд. Данная книга имеет возрастное ограничение 12+, относится к жанрам: «Военное дело, спецслужбы», «Биографии и мемуары». Произведение затрагивает такие темы, как «военная история», «свидетели эпохи». Книга «Захват і біль битви. Перша світова у 211 епізодах» была написана в 2008 и издана в 2016 году. Приятного чтения!
О проекте
О подписке