Гопники тягнуться до сонця, а точніше до соняшників
Книга прикільна, динамічна, часто кумедна і весела.
Мені рідко доводиться брати в руки щось з сучасної української літератури, проте ця книга мене порадувала.
Вона складається з 11-ти (г)оповідань, але їх треба читати всіх підряд і загалом ідуть вони як одне ціле, ну майже як роман.
Три брати гопники головні герої книги. За ці 11-ть оповідань вони встигають потрапити в парадоксальні кримінальні і вуличні перипетії. Від викрадення дітей до участі в парламентських виборах і зрештую встигають постаріти і зрозуміти наскільки мимо пройшло життя. Гарно показано з середини як стають депутатами, що кандидат може бути будь-хто, навіть гопник. Агітація з нього зробить справжнього героя який тільки й живе для народу, а всім керує бабло яким володіють кримінальні авторитети які просувають своїх щоб ті вводили, наприклад, вигідні для них закони.
В деталях описуєть розгін Євромайдану як беркут безжально калічив тих хто стояв на Майдані, розказуєть про анти-майдан.
Смішно читати як наближено до дійсності (але без ненормативної лексики) ці гопники спілкуються між собою словами "сиш", "чьо", "ну тіпа ета" і інші.
Саме що є кльовим це те, що в книзі все таке рідне і зрозуміле, тобто Україна, 2013-2014 роки, ці мікрорайони, ця мова, це бажання звалити за кордон і постійна нестача коштів. Все актуальне. Читабельна книжка.