Пантелеймон Олександрович Куліш (1819-1897)
Народився 7 серпня 1819 р. у містечку Вороніж, нині – Шосткинського району Сумської області. Навчався спочатку в Новгород-Сіверській гімназії, потім був вільним слухачем у Київському університеті. Після закінчення університету працював викладачем в Луцькому дворянському училищі, у Києві і в Рівному, був старшим вчителем гімназії і лектором російської мови для іноземних слухачів у Петербурзі. За життя зазнав гонінь через його участь у Кирило-Мефодіївському товаристві, перебував на засланні. Помер 14 лютого 1897 р. П. Куліш, похований на хуторі Мотронівка (нині – село Оленівка, Борзнянський район, Чернігівська область).
Творчу спадщину письменника становлять роман «Чорна рада», поетичні збірки «Досвітки», «Хуторна поезія», «Дзвін», «Хуторні недогарки», «Позичена кобза», поема «Магомет і Хадиза», оповідання «Орися», «Дівоче серце», «Гордовита пара», драми «Байда, князь Вишневецький», «Петро Сагайдачний», «Цар Наливай».