Чому людина йде на злочин? Можна б сказати: через збіг обставин. З дитинства її ганьбили та не приймали до товариства, батько покинув, злидні, їсти нема чого, робота важка... І тільки все налагоджується, як відбирають землю, а тут і трапився добрий чоловік, почастував горілкою, і наче відпустило, полегшало. А потім - дурна компания, і покотилося життя кривою стежкою. На перший погляд, все просто: соціальні умови ніби самі штовхають людину на цей шлях.
Але чому одні йдуть до шинка, а інші - такі ж бідні сироти - намагаються заробити чесною працею? Чому одні працюють, а інші - ворують? Все, значить, не так просто. Потрібно ще щось. Особливий склад характеру, можливо. Схильність якась.
Можна виправдовуватись робінгудством, мовляв, пани в народу награбували, а тепер ми своє відбираємо. Ніби є якась частка справедливості. Але ж потім грабують і козаків - свою рівню. А потім - просто так ріжуть цілу сім'ю. Просто так. Таких самих селян.
Я не знаю... Жоден з чоловічих персонажів не викликає позитивних емоцій. Чіпка - дуже суперечливий, але я вважаю, що він у першу чергу сам винен у всіх своїх бідах. Грицько - спочатку подобався, але потім розчарував своєю демонстративною позицією "моя хата скраю", заздрісністю, занадто вже сильною меркантильністю. Максим - теж розбишака ні разу не позитивний.
А всих жінок дуже жаль. Особливо Мотрю. От же натерпілася бідолашна за життя від сина.
Сильний твір. І психологічно, і художньо, не дивлячись на те, що іноді втрачаєш нитку оповіді. Він такий... Справжній, живий, пронизливий.