Одна тільки Мотря при пам’яті. Вона не те, щоб рада була, – ні! Вона жалкувала Явдохи: вона бачила тут кару Божу. «Отже, й померла – без сповіді, без святого причастя… прости, Господи, як…» Одначе вона не дуже й убивалася… А за Чіпку раділа. «Може, хоч тепер кине… тепер нікому буде настроювати… може, оханеться…»