Дуже гарний історичний роман. Спочатку дещо важко читається, бо написаний не сучасною українською мовою. Але до цього я легко звикла. Такий стиль лише додав реалістичності при прочитанні. Окрім історичної відповідності автор красиво показав почуття між Роксоланою та Сулейманом.
Чесно кажучи, такі чоловіки, як Сулейман, заслуговують на повагу. Чоловік, що може взяти все і відразу, відважний, сильний, коли необхідно, навіть лютий, він стає ніжним, добрим поряд з коханою жінкою. Зумівши подолати багатовікові традиції мусульманського світу, Сулейман підносить просту українку до рангу єдиної коханої дружини султана.
Роксолана – сильна жінка. Втративши надію на порятунок, вона навчилась виживати. Але внутрішній світ її спочатку не змінився. Вона залишалася доброю, віруючою дівчиною, готовою до пізнання всього нового. Її незвичайна краса, не лише зовнішня, але і внутрішня, причаровувала людей. Та досягнувши влади вона була змушена змінитися. Як справжня левиця вона охороняла свою родину від ворогів. Іноді їй доводилось буди аж занадто жорстокою…
Саме в цій книзі автор залишає історію Роксолани незакінченою. В кінці є лише пророцтво відлюдника про те, як складеться подальша доля Роксолани, Сулеймана та їх нащадків. Книга ніби нарисом до їх життя, про яке написані більш повні книги та зняті фільми, бо такі люди залишаються цікавими для своїх нащадків через багато століть