Цитаты из книги «Апостол черні» Ольги Кобилянськи📚 — лучшие афоризмы, высказывания и крылатые фразы — MyBook.

Цитаты из книги «Апостол черні»

10 
цитат

біла…» Вона грала майстерно, кладучи натиск у басових партіях на мелодію, якби добувала з неї стримуване ридання та хлипання. Один
15 декабря 2020

Поделиться

Тільки у 1994 р. з’явилось повне книжкове видання роману: Кобилянська Ольга. Апостол черні / Авт. вст. ст. та упо
23 февраля 2018

Поделиться

Дев’ять день провели одружені Юліян і Дора з собою. Десятого прийшла мобілізація – мусіли розстатися. – Не кожна куля б’є, – сказав Юліян, передаючи дорогу жінку в обійми тети Олі, коли від’їхав на війну. Якийсь час боровся на фронті, а з авансом приняли його до штабу як перекладача. Коли Альбінського повідомили, що в нього є правнук Цезаревич, він з радости розплакався. – Не дивуйся, Олю, – сказав до панни Альбінської, – довгі роки я не заживав такої радости. Коли Юліян Цезаревич приїхав одного дня додому, перші слова Дори були: – А Україна? – Вона є. І як ми самі її не запропастимо, то сповняться слова старого Гердера[115], що пророчив нам ролю нової Греції[116], завдяки гарному підсонню, веселій вдачі, музиці та родючій землі.
23 февраля 2018

Поделиться

А Україна? – Вона є. І як ми самі її не запропастимо, то сповняться слова старого
23 февраля 2018

Поделиться

Господь зсуває на людську душу мрії на те, щоб і на землі був для смертних рай. Такими ночами ми забуваємо за своє горе, за свою самотність, за те, що нас в ясну днину картають, бо – сонячне світло зрадливе.
16 февраля 2018

Поделиться

Досить ми вже і так від віків рабами. Час нам стати свобідними і свідомими.
16 февраля 2018

Поделиться

Нехай жінки студіюють, нехай працюють, лиш так зв. «домове огнище» нехай не нищать, не замінюють його на ресторани та місця розваги.
16 февраля 2018

Поделиться

ми ще без пасіки, як ті дикі бджоли. Якби ми її вже мали, то теж сповняли б усі свої суспільні функції без помічників, як інші, і перетворились би у повну націю.
16 февраля 2018

Поделиться

Пізнаючи ріжних людей та скарби чужої культури, він зазнавав духовної насолоди, але те ж і глибоке приниження, як-то інші народи власними силами дійшли до таких здобутків.
16 февраля 2018

Поделиться

Одно ми собі за святий обов’язок постановили, не таїти, не скривати ні перед ким ради кусника хліба, свою національність. А наколи обов’яжемося до сповнення якої праці, будь умислової, професійної чи якої іншої, сповняти її так солідно, щоб нас за ню шанували і називали українським виконанням, ворогів побивати працею українською, оскільки дозволять сили. Всюди і все вороже проникати гострою сіллю українства, щоб нас ворог не лиш боявся, а і шанував. Ми професіоналісти не могли бути вченими, може, і політиками, ні, але українською здібною верствою ми могли бути; такою, щоб за нас могла числити з часом і політична керма.
15 февраля 2018

Поделиться