Хоч пожаліти ви ладні,То відгукнетеся мені.Спочатку я мовчать хотіла;Повірте: сором свій од васЯ б заховала навсякчас,Коли б надія хоч бринілаЛиш раз на тиждень, в певний час,У нашім домі стріти вас,Щоб тільки слухать вашу мову,Слівце сказати, – а за тимВсе думать, думать об однімІ зустрічі чекати знову.