РОСІЙСЬКА ПРАВДА
І. Широка редакція
1. Якщо вб'є чоловік чоловіка, то мститися братові за брата, чи батькові, чи синові, чи двоюрідному братові, чи синові брата; якщо ніхто з них не буде за нього мститися, то призначити 80 гривень за вбитого, якщо він княжий чоловік або княжий тиун; якщо він буде русин, або гридин, або купець, або боярський тіун, або мечник, або ізгой, або словенин, то призначити за нього 40 гривень.
2. Після смерті Ярослава, знову зібравшись, сини його, Ізяслав, Святослав, Всеволод, і мужі їх, Коснячко, Перенег, Никифор, скасували помсту за вбитого, замінивши її викупом грошима; а решта – як Ярослав судив, так і сини його встановили.
3. Про вбивство. Якщо хтось уб'є княжого чоловіка в розбої, а вбивцю не шукають, то віру у 80 гривень платити верві, де лежить убита, якщо ж проста вільна людина, то 40 гривень.
4. Якщо будь-яка верв буде платити дику віру, нехай виплачує ту віру стільки часу, скільки платитиме, тому що вони платять без злочинця.
5. Якщо злочинець є членом їхньої верви, то в цьому випадку допомагати «общинникам» злочинцю, оскільки раніше він їм допомагав «виплачувати віру»; якщо ж «виплачувати» дику віру, то платити їм усім разом 40 гривень, а за злочин платити самому злочинцеві, а із спільної плати 40 гривень йому заплатити свою частину.
6. Але якщо «хто» вбив відкрито, під час сварки або на бенкеті, то тепер йому так платити разом з верв'ю, оскільки він вкладається у віру.
7. Якщо «хто» вчинить вбивство без причини. «Якщо хтось вчинив убивство без жодної сварки, то люди за вбивцю не платять, але нехай видадуть його самого з дружиною та дітьми на вигнання та на пограбування.
8. Якщо хтось не вкладається в дику віру, тому люди не допомагають, але він платить сам.
9. А це вірні постанови, які були за Ярослава: вірнику взяти 7 цебер солоду на тиждень, а також барана або півтуші яловичини, або 2 ногати; а в середу куна чи сир, у п'ятницю стільки ж, дві кури йому на день, а хлібів 7 на тиждень, а пшона 7 збирань, а гороху 7 збирань, а солі 7 голважень; все це – вірнику з юнаком, а коней утримують чотирьох, на кожного коня давати овес: вірнику – 8 гривень, а 10 кун – перекладна «подати», а мітельнику – 12 вікш, та ще й ссадна гривня.
10. Про вири. Якщо віра 80 гривень, то вірнику 16 гривень та 10 кун та 12 вікш, а раніше – крута гривня, а за вбитого – 3 гривні.
11. Про князівського юнака. Якщо за княжого юнака, або за конюха, або за кухаря, то «віра» 40 гривень.
12. А за тиуна вогнищного та за конюшого – 80 гривень.
13. А за тіуна княжого сільського чи керуючого орними роботами – 12 гривень.