Карби і скарби. Посвіт карпатського світу

Я очень люблю Карпаты. Как и во всех горах, в них есть волшебство и своя особая атмосфера, но в то же время они не пугают, а наоборот - очень уютные и даже какие-то домашние. В детстве я каждый год ездила в Карпаты в летний лагерь, и так легко было представить, что вон за тем большим валуном прячется мавка, в ледяной воде живет водяной, а когда поднимаешься на гору, то стоит лишь свернуть с дорожки, как попадёшь в волшебную страну.
Эта книга - набор коротких рассказов про жителей Карпат. Рассказы совершенно не связаны между собой, но каждый пропитан вековой народной мудростью, читаешь про этих людей и просто видишь за их спинами тени предков. Простая жизнь со своими нехитрыми радостями, но очень добрая и светлая, навевает смутную ностальгию. А старые фотографии на страницах книг помогают лучше погрузиться в ту самую атмосферу повседневной жизни в горах, которую автору и без того удалось хорошо передать.

Це не книга, а справжні чаклунські чари. Цілющі, але часом гіркі - як мед, як чай з гірських трав, як життя... Як отой скарб, що заховано глибоко в душі, ті незабутні карби, як той світ, до якого я, може бути, коли-небудь знайду дорогу.

Шалений темп, в якому рухається сучасний світ, віддаляє нас від самих себе. У гонитві за примарними — й часто зайвими — цілями втрачаємо радість життя, мир у душі, рівновагу. Не виживання, а марна слава й прагнення розкоші штовхають нас у ярмо вічної заклопотаності. «Не турбуйтеся вашим життям, що вам їсти та що пити; ні тілом вашим, у що одягнутись» (Мт. 6:25), — застерігає Ісус Христос від поширеної у ХХІ столітті облуди.

На цю євангельську істину спирається й Мирослав Дочинець у збірці коротких оповідань «Карби і скарби», та ілюструє їх прикладами з життя карпатських горян. Воно з першого погляду здається диким. Людині, просякнутій духом тимчасовості, важко його сприйняти. Важко дійти до нього, коли мислиш раціонально й прагматично.

Щоби наблизитися до героїв книжки, потрібно відкрити серце. Нехай вони відірвані від благ цивілізації, та вони щасливі. Хто з нас, кому щоденно доводиться вирішувати тисячі справ за допомогою новітніх винаходів, може цим похвалитися?

І непотрібно у пошуках щастя долати астрономічні відстані, переборювати зовнішні труднощі, наражатися на небезпеки. Досить змінити свої зашкарублі погляди на життя, зменшити вимоги від нього. Достатньо цінувати те, що тобі дає Бог у цю мить. Дає талант і ремесло, як героям оповідань «Князь дерева», «Пташка-домашка» — гідно служи іншим, вкладай у справу всю свою любов, роби її неквапливо, сумлінно. Дає випробування — з вдячністю приймай («Камінь терпіння») й використовуй собі на порятунок («Там камінь плакав»).

Таких ситуацій у своїй книжці Мирослав Дочинець наводить багато. Кожна із доль може навчити нас хорошому: любити, бути щасливими, розвивати свої чесноти, жити в гармонії з Богом, людьми, природою, самим собою…

Не обійшовся Мирослав Дочинець у цій книжці й без Світована — чи не центральної постаті його прози, яка від одного твору до іншого вдосконалює й просвітлює душі читачів своїми простими житейськими порадами. Своїм життям і словом карпатський мудрець спонукає всіх до пошуку та служіння Істині, до якої він сам крокує через терни.

Спілкуючись із ним, автор, а заразом і уважний читач, збагачує свої знання про живу природу рідного краю, про яку ми насправді знаємо дуже мало. І це не скупі енциклопедичні відомості, а мудрість, сповнена любов’ю до всього, що створив Господь.

Книжка Мирослава Дочинця «Карби і скарби» буде доречною нам усім: і тим, кому треба зупинитися в шаленій круговерті буденності, й тим, хто вміє зайвим справам сказати «ні», але прагне глибшого самопізнання та просвітлення Істиною.