Ми й направду випозірували, як свині, – немиті три дні, оброслі, в корості болота, голодні й причмелені позавчорашнім, зо смертною журою в очах. «Куди нас женуть?» – зазвідав я сотника Скобала, що з розбитим коліном калічкував зобіч.
О проекте
О подписке