Сьогодні мої одинадцятикласники запитали, чи всі твори Миколи Хвильового такі. І от які - такі - це обговорення викликало найбільший ажіотаж.
Ця новела, як і відома всім "Я(Романтика)", теж про революцію, але дещо з іншого ракурсу - з точки зору жінки. Власне, про неї, революційну жінку пише автор як теж про "роздвоєну" особистість. З одного боку вона - звичайна дівчина, яких тисячі. Те ж кохання, ті ж трагедії. Усе, як у інших. З іншого - одяг кольору хакі, поголена голова і капелюшок з п’ятикутною зіркою.
І нарешті - чоботи
- великі, не за розміром, тож і викликають аналогію з улюбленим з дитинства котом у чоботях. Та вона не така м’яка та ніжна. Вона - залізна жінка революції, і цим усе сказано.
Микола Хвильовий використовує один із улюблених своїх прийомів - контраст - для змалювання Гапки. Саме на контрасті найбільш відчутно, що втратила і чого набула, порівняно з іншими, товаришка Жучок.
І таких Гапок багато. Вони - безликі товариші Жучки №2,3,4...
Для тех, кто читает на русском
Дальше...
Сегодня мои одиннадцатиклассники спросили, все произведения Николая Хвылевого такие. И вот какие - такие - это обсуждение вызвало наибольший ажиотаж.
Эта новелла, как и известная всем "Я (Романтика)», тоже о революции, но несколько с другого ракурса - с точки зрения женщины. Собственно, о ней, революционной женщине пишет автор как тоже о "раздвоенной" личность. С одной стороны она - обычная девушка, каких тысячи. Та же любовь, те же трагедии. Все, как у других. С другой - одежда цвета хаки, выбритая голова и шляпка с пятиконечной звездой.
И наконец - сапоги
- большие, не по размеру, поэтому и вызывают аналогию с любимым с детства котом в сапогах. Но она не такая мягкая и нежная. Она - железная женщина революции, и этим все сказано.
Николай Хвылевой использует один из любимых своих приемов - контраст - для описания Гапки. Именно на контрасте наиболее ощутимо, что потеряла и что приобрела, по сравнению с другими, товарищ Жучок.
И таких Гапок много. Они - безликие товарищи Жучкы №2,3,4 ...
