Отзывы на книгу «Навіжені в Мексиці»

Цій книзі варто дати найвищий бал хоча б за хвилини сміху. Та де там сміху - я реготала на весь дім! Потім ще перечитувала найсмішніші моменти домочадцям. І вже ми трималися за боки разом. До особливо рясних сліз довів епізод зі слоном. Раджу читати кожному, хто страждає від хандри, має поганий настрій чи сумні думки.
Мова автора проста і дотепна. Не гребує він жаргонізмами - і це чудово передає характер героїв, а також змальовує мовну ситуацію в країні. Але такі слівця ніяк не псують враження від книги. Навпаки, без них Макс і Тьомик, головні герої розповіді, не були б собою.
Ласі до авантюр з перченим присмаком афер, два друга вирушають у далеку подорож, де з ними трапляється... Чого тільки не трапляється там з ними ))

Прочитав отзыв к этой книге, я ожидала, что тоже буду вслух смеяться и пугать этим всех окружающих. Но нет, смех появился только на 134 страничке, продолжался недолго, к концу поутих. Милая книга, иногда вызывает улыбку, эпизод со взрывом на пограничном пункте даже вызвал гордость. Не такой уж и "карколомний" сюжет и "гумор не дуже блискучий". До Остапа Бендера ребятам все-таки далеко, да и с Индианой Джонс ничего общего. Несмотря ни на что, куплю продолжение и почитаю о приключениях Макса и Тёмика в Перу.
Еще до того как начала читать, пыталась угадать кто из них Макс, а кто Тёмик. Я то думала, что Макс - это тот, который блондин, который на самого автора похож, а вот и нет, там все наоборот.
По сюжету: Тёмик и Макс - старые друзья. Первый получает наследство в Стокгольме. Жизнь ребятам в Швеции быстро надоедает, холодно им, скучно, и решают они махнуть в Мексику, там ведь лучше. Как по мне, то лучше Швеция, чем мексиканские джунгли. По прилету они первым делом находят местного наркобарона и понеслась: продажа обезьянок жителям джунглей, охота на мексиканского слона, дезодорант для коз, навигаторы для овечек, авиатакси и т.д. Из трёх страхов Тёмика удалось победить только полеты в самолетах, ну а страх перед стоматологами и женитьбой остались на вторую книгу. Закончилось тем же, чем и начиналось: наши герои снова в Стокгольме, идут в бар, вечер обещает быть веселым, но утром об этом уже никто не сможет вспомнить.
Приятно читать на украинском, жаль, не часто выпадает случай.

Хуліганські оповідання – це розповідь про двох «навіжених», друзів Макса і Тьоміка, які намагаються нашвидкуруч сколотити собі багатство, гасаючи світом й займаючись бізнесом по-українськи (себто, всякими махінаціями). Своїми карколомними аферами й пригодами ця парочка одночасно нагадує Остапа Бендера та Індіану Джонс, яких перемістили до фільму «Страх і ненависть у Лас Вегасі». Читаючи «Навіжених у Мексиці» письменниця та лауреатка Шевченківської премії Галина Пагутяк не стримувала емоцій: «Чи не вперше я вголос сміялась, читаючи рукопис. Чудовий шахрайський роман. Побільше б таких… Поєднання блискучого гумору та глибокої іронії».

Чудовий гумор, напружений сюжет, колоритні образи «навіжених» друзяк Макса і Тьоміка розвіють нудьгу та неодмінно зігріють серце гарячим повітрям далекої Мексики. Автор цього пригодницько–комедійного роману Макс Кідрук радить прочитати його усім романтичним відчайдухам:«Навіжені в Мексиці» настійно рекомендуються всім тим, хто віддає перевагу навіженим пригодам перед глевким комфортом та домашнім спокоєм, для кого шерхіт вітру, заміняє найсолодшу музику, а сама дорога і є життям. Всі історії написані майже на реальних подіях».

Очікувала більше гумору. ... орієнтуючись на рецензію...але напевно рецензет не читав , наприклад, книги "Що сказав покійник "..ось там дійсно карколомний гумор.
Загалом книга цікава, пристойна і легка в читанні.... але на один раз. Тішить, що вона досить хорошого рівня і написана гарною українською мовою.

Очікувала чогось більшого, почитала рецензії в інтернеті і побігла в магазин. Але розчарувалась, навіть не дочитала. Більше нема що сказати, нажаль...