Усіх жінок — серед них і ви, і я — з дитинства соромлять і звинувачують. Наші батьки й суспільство програмували нас на те, щоб думати й поводитися певним чином — бути жінками, з усіма правилами, нормами й розчаруваннями, пов’язаними з цією жіночою роллю. Дехто з нас із великим задоволенням грає цю роль. А дехто — ні.
Ми можемо знати й стверджувати, що все, що з нами відбувається, трапляється для нашого на йвищого блага й найбільшої радості, з вірою, що ми не можемо помилятися.