На зустрічі, про яку ми з Оскаром Фірменом умовилися, великий магістр мав передати мені ключ до моделі, яку я дев’ять днів палко прагнула пізнати. За ці дні я наче прожила дев’ять життів — у моєму існуванні щодня відбувалися шалені метаморфози. Досі, коли щось не клеїлося чи не задовольняло мене, я покладалася на долю, на горезвісний випадок, а інколи — на інших людей… Я ніколи не замислювалася, наскільки моє життя залежить від мого бачення… того ж таки життя, себе й інших, наскільки воно прописане в ментальних чи емоційних механізмах, що активуються в мені з волі особистості й диктують почуття, реакції, рішення.