Звісно. Якщо в мене немає бажань, то вже й не знаю, завдяки чому я рухався б далі по життю. Вони виступають радше рушійною силою, хіба ні? Адже якщо я чогось бажаю, це дає мені енергію боротися. Якщо мені вдасться позбутися бажань, як ти пропонуєш, тоді виникне… велика пустка. Знаєш, я уявляю себе саме так, дзен, нічого не роблю, бо мені більше нічого не хочеться, і це, на мою думку, трішки сумно, так? Трішки депресивно.
Марджі усміхнулася.
– Мій любий, ти так кажеш, бо наше суспільство навчило тебе відчувати лише минущі задоволення, власне, завдяки здійсненню твоїх бажань: воно не дало тобі нагоди відчути справжню радість, ту, що йде зсередини.