Алане, на кого ти справді розлючений?
Я заметушився, як кролик у пастці. Він хоче відвернути мене від простої відповіді? Хоче завернути мою увагу всередину мене самого, піддати сумніву мої власні емоції? Хто ж об’єкт моєю люті, як не Дункер? Дюбрей продовжував непорушно дивитися на мене. Його очі були... як дзеркало для моєї душі; я побачив у них відповідь, яка враз стала очевидною.
— На себе, — пробурмотів я, — що піддався його натиску... І що провалив його ідіотське випробування.