Тую Русалку, що покохав я змалку, бо водяній царівні нема на світі рівні! Збігав я гори, долини, яри, ізвори, — милішої коханки нема від озерянки. Зіб’ю всю вашу воду, таки знайду ту вроду! (Бурно мутить воду.)