Глава 1
Навчатися

1

Учитель казав:

– Хіба не радісно навчатися й усякий час добиватися досконалості? І хіба не приємно, коли друзі приходять іздалеку? Чи не той муж чеснотливий, хто не досадує, що невідомий людям?

2

Учитель Ю сказав:

– Нечасто буває, щоб чоловік, повний синівської шаноби й послуху старшим, любив би досаждати правителю. І не бувало зовсім, щоби той, хто не любить досаждати правителю, мав би схильність до заколоту. Чеснотливий муж турбується про корінь; коли закладено корінь, то народжується й шлях, синівська шаноба і послух старшим – хіба не в них коріниться людяність?

3

Учитель сказав:

– Людяність рідко поєднується з гарними речами й лестивим виразом обличчя.

4

Учитель Цзен сказав:

– Я на день тричі себе питаю: чи сумлінно я трудився для людей? Чи зберіг щирість у спілкуванні з друзями? Чи повторював те, чого мене навчали?

5

Учитель сказав:

– Правлячи уділом, здатним виставити тисячу бойових повозок, слід бути ретельним у справах, правдивим, любити людей, заощаджувати кошти й спонукати народ працювати у відповідності до пори року.

6

Учитель сказав:

– Удома молодші шанують батьків, а деінде слухняні зі старшими, обережні й правдиві, повні любові до всіх та близькі з тими, в кому є людяність. Якщо при цьому стає сил, то стримлять надбати ученість.

7

Цзися сказав:

– Якщо хто замість чуттєвості вибирає добро, здатен до знемоги служити батькові й матері, на службі державцеві може жертвувати собою й звертається до друзів із правдивим словом, то нехай би казали, що він неук, я неодмінно назву його ученим.

8

Учитель сказав:

– Якщо чеснотливий муж не має суворості, в ньому нема переконливості й він непевен у навчанні. Головне – будь чесний і правдивий, не води дружби з тими, хто тобі не рівня, і не бійся виправляти свої помилки.

9

Учитель Цзен сказав:

– Якщо шануватимуть мертвих, пам’ятатимуть предків, то в народі знов запанує чеснота.

10

Цзицинь спитав Цзигуна:

– Хоч би в якій країні був Учитель, він завжди знає про справи її правління. Він сам шукає ці відомості чи йому їх дають?

Цзигун відповів:

– Учитель дістає їх завдяки тому, що ласкавий, добрий, чемний, ощадливий і поступливий. Чи не вирізняється він у тому, як їх шукає, від інших людей?

11

Учитель сказав:

– Хто вдивляється в прагнення свого батька, коли він живий, а після його смерті – в те, як він чинив, і не міняє його шляху протягом трьох років, можна сказати, що шанує той батьків.

12

Учитель Ю сказав:

– З призначень ритуалу найцінніша гармонія. Вона робить прекрасною путь стародавніх царів, а їх наслідують у малому й великому. Та проте і гармонія буває до речі не завжди. Якщо знають саму гармонію, не беручи її в рамки ритуалу, вона не може перетворитися на життя.

13

Учитель Ю сказав:

– Якщо, будучи щирим, близький до справедливості, обіцяння зможе виконати. Якщо шанує відповідно до ритуалу, то уникне сорому й неслави. Якщо твоя підпора той, хто насправді тобі близький, то можеш йому підкоритись.

14

Учитель сказав:

– Якщо чеснотливий муж не думає під час трапези про насичення свого шлунка, не прагне, живучи вдома, затишку, проявляє запопадливість у ділі, обережно говорить і виправляється, зближаючись із тими, у кого є путь, то можна сказати, що він любить ученість.

15

Цзигун спитав:

– Як ви оцінюєте той випадок, коли людина у злиднях ні перед ким не плазує, а забагатівши – не зазнається?

Учитель відповів:

– Це непогано, та не так добре, як те, коли людина у злиднях відчуває радість, а забагатівши, схиляється до ритуалу.

Цзигун знову спитав:

– В Піснях є рядки:

 
Він мов гранована різьба,
Шліфована й гладенька.
 

Чи не про цього ви казали?

– Так, Ци, – відповів Учитель, – відсьогодні з тобою можна говорити про Пісні: тобі скажеш що-небудь, а ти вже знаєш, що за цим слідом.

16

Учитель сказав:

– Не журися, що люди не знають тебе, та журися, що ти не знаєш людей.

Глава 2
Правитель

1

Учитель сказав:

– Правитель, що покладається на чесноту, немовби північна Полярна зоря, що завмерла на своєму місці серед сонму сузір’їв, що обертаються навколо неї.

2

Учитель казав:

– Три сотні Пісень варті одного рядка, який каже: «Його думка не ухиляється».

3

Учитель сказав:

– Якщо правити за допомогою закону, гамувати караючи, то народ побережеться, але не знатиме сорому. Якщо правити, маючи на думці чесноту, порядкувати за ритуалом, народ не тільки засоромиться, але й виявить покору.

4

Учитель сказав:

– П’ятнадцяти років я відчув бажання навчатись; у тридцять років я ствердився; дійшовши сорока, звільнився від сумнівів; у п’ятдесят пізнав веління Неба; у шістдесят мій слух став проникливим; з сімдесяти років я йду за бажаннями серця, дотримуючись міри.

5

Милосердний зі Старших спитав про те, що таке синівська шаноба.

Учитель відповів:

– Це те, коли не порушують ритуалів. Пізніше Фань Чі віз Учителя, і той сказав:

– Старший Сунь спитав мене про те, що таке синівська шаноба, і я відповів: «Це те, коли не порушують ритуалів».

– Що це значить? – спитав Фань Чі.

Учитель відповів:

– Служи батькам за ритуалом, помруть – поховай за ритуалом і шануй їх жертвами за ритуалом.

6

Войовничий зі Старших спитав про те, що таке синівська шаноба.

Учитель відповів:

– Це те, коли батька й матір лише одне й тривожить – як би син не занедужав.

7

Цзию спитав про те, що таке синівська шаноба.

Учитель відповів:

– Нині синівська шаноба зводиться лише до утримання батьків. Але ж утримують і тварин. У чому буде тут відмінність, якщо не проявляти самої шаноби?

8

Цзися спитав про те, що таке синівська шаноба.

Учитель відповів:

– Вираз обличчя – ось у чім її складність. А коли з’являється якесь діло і молодші беруться до нього, а з’являться вино, їжа – і ними частують переродженого, то хіба в цьому полягає синівська шаноба?

9

Учитель сказав:

– Я весь день бесідував із Хуеєм; він виявляв таку повну згоду зі мною, що здавався дурним. Та, судячи з того, який він у себе вдома, у ньому є здатність розуміти.

Хуей – недурна людина.

10

Учитель сказав:

– Де ховатись людині?

Де ховатись людині,

Якщо бачити, як вона чинить,

Глядіти на те, що вона наслідує,

І знати, що її задовольняє?

11

Учитель казав:

– Хто осягає нове, плекаючи старе,

Той може бути учителем.

12

Учитель сказав:

– Чеснотливий муж не інструмент.

13

Цзигун спитав про те, яким має бути чеснотливий муж.

Учитель відповів:

– Він спершу бачить у слові діло, а потім – чинить за сказаним.

14

Учитель сказав:

– Чеснотливий муж співчутливий, але без упередженості.

Мала людина упереджена, але без співчутливості.

15

Учитель казав:

– Марне навчання без думки, Небезпечні думки без навчання.

16

Учитель сказав:

– Захопленість чужими судженнями приносить тільки шкоду.

17

Учитель сказав:

– Ю! Чи навчити тебе, що таке знання? Вважай знанням те, що знаєш, і вважай незнанням незнання. Це і є знання.

18

Цзичжан учився, щоб добитись заплати, і Учитель йому сказав:

– Більше слухай, оминаючи все неясне, обережно говори про решту – рідше винуватимуть. Більше спостерігай і сторонись небезпеки, обережно дій в решті – рідше каятимешся. Якщо рідко винуватять за слова і рідко каєшся у своїх учинках, у цьому і знайдеш заплату.

19

Князь Скорботної Пам’яті спитав:

– Як упокорити народ?

Конфуцій відповів:

– Якщо піднести й поставити чесних над безчесними, то народ упокориться. Якщо підносити безчесних, ставлячи їх над чесними, то народ не скориться.

20

Доброчинний із Молодших спитав про те, як добитися, щоб народ був шанобливий, вірний і натхненний.

Учитель відповів:

– Будь із ним серйозним, і він почне шанувати; виконуй обов’язок сина і батька, – і він буде вірний, піднеси здібних, напучуй неумілих, – і він надихнеться.

21

Хтось запитав Конфуція:

– Чому ви не берете участі в керуванні державою?

Учитель відповів:

– У Книзі сказано: «Яка твоя пошана до батьків? Ти шануєш їх, ставишся з любов’ю до братів і проявляєш усе це у справах правління». Це і є управління державою. То навіщо для участі в ньому ставати на службу?

22

Учитель казав:

– Людині й не бути правдивою? Не відаю, чи можливе таке. Якщо в малої чи великої повозки не скріплені голоблі з поперечиною, хіба на них якась їзда можлива?

23

Цзичжан спитав, чи можна дізнатися, що буде через десять поколінь.

Учитель відповів:

– Дім Інь стояв на підставах обрядів дому Ся, Що зберіг із них і додав, можна знати; Дім Чжоу спирався на обряди Інь, Що зберіг із них і додав, можна знати; І про тих, хто, можливо, йтиме слідом за Чжоу, Нехай і за сотню поколінь, можна знати.

24

Учитель казав:

– Жертвопринесення чужому духові мають у собі лестощі.

Бездіяльність у мить, коли є можливість вчинити справедливо, означає боягузтво.