Чудове оповідання про світ очами дитини, непосидючого хлопчика. Ми бачимо його ставлення до сестрички, до маминого хвилювання за нього. Йому важко оцінити вчинки дорослих обєктивно. Тому він не розуміє, чому його покарано, тобто, дають "кислиці". Він будь-яку шкоду, або непослух ще робить задля своєї втіхи, і завжди чекає однакове покарання. Але одного разу, коли він заснув під мостом, його мати та батько були раді його бачити, оскільки дуже любили його, і це передає нам головний герой через свій подив. Він чека на "кислиці", але мати лише водила його з собою, та обнімала. Він дуже засмутився від того, що мати плакала та всі перелякались за нього, тобто усвідомив свою провину. Але життя не стоїть на місці, і вже через пару рядків ми бачимо, як дитина захоплюється чимось іншим. Тобто, головний момент, усвідомлення свого проступку через страх бути покраним, жалість та сум через батьків, та подив від незвичної поведінки батьків.