поки по році блукання не зайшов до скитських монахів[89][90]. Між ними був один столітній старець, що довгі часи пробував на Афонській горі[91] у греків і читав там багато старих грецьких книг.
Той монах умів чудово лічити рани і брався навчити своєї штуки кождого, хто проживе з ним рік у добрій злагоді і покажеться йому чоловіком щирого серця й чистої душі. Багато вже учеників приходило до старого, вічно задуманого і вічно сумовитого монаха, але ні одного він не вподобав, ні один не прожив з ним умовленого року і не виніс його тайників лікарських. Про сього-то лікаря прочув Захар Бер