Отже, десять років по тому. Перед нами знову Ліка, Денис і Ліза. Кожного з них життя "нагнуло" по-своєму. Когось піднесло за страждання (Ліка), когось опустило нижче рівня моря (Ліза), а комусь дало чарівного пендаля під зад і можливість все виправити (Денис). Головний герой, після подій, що відбулися у першій частині, зализав рани, розжився здоровим глуздом, покинув самоїдство та вирішив знайти свою дружину Ліку незалежно ні від чого. Навіть якщо для цього знадобиться витягти з дурки свою тещу та заручитися її допомогою. Все вдається, разом з кількома друзями, які активно допомагають, Ліза і Денис у Штатах, шукають Лізу і представляють новий фільм Тенецької, а далі починається саме найцікавіше!
Спойлерити не буду =)
Автор вводить ще декілька яскравих і цікавих персонажів, розкриває суть самого твору (і першого і другого), додається ще одна лінія сюжету (Марина), яка тісно пов"язана з Денисом, і показує який насправді тісний світ.
Додам тільки, що з ІІ частини (ст.220) починається дещо кардинально інше, навкруги вирують не "дитячі події", Київ, кінець 2013, початок 2014 року. Революція Гідності. Далі не писатиму нічого про це.) Зазначу, що коли дочитала книгу до останньої сторінки, склалося враження, що вона писалася саме заради тих подій. Ніби то основна частина книги, а перша частина так, - ліричний відступ. І хай в мене полетять капці всіх можливих і неможливих розмірів, але варто було б робити дві книги, а не дві частини. Тому що вони сприймаються по-різному і мають різну динаміку сприймання. Перша - спокійна, м"яка і пухнаста, а від другої хочеться рвати волосся на голові разом зі шкірою.
Читати раджу, обов"язково, і тим, кому подобається творчість автора, і тим, хто любить "Гудзик" так, як люблю його я, і всім бажаючим.