Посходили пишні квіти,
Де сльози посіяв я,
Мої зітхання стали
Піснями солов’я.
Як ти мене любиш, дівчатко,
Я заквітчаю твій дім,
Щоб завжди співав соловейко
Перед вікном твоїм.
Як я в очей твоїх блакить
Погляну – біль зникає вмить;
А як тебе цілую я,
Вертається снага моя.
Як до грудей тулюсь твоїх,
Небесних заживаю втіх;
А скажеш: «Я тебе люблю!» —
Тоді я гірко сльози ллю.
Хоч і не любиш ти мене,
Не впав я в безнадію.
В лице твоє дивлюсь ясне
І, мов король, радію.
 

Конец ознакомительного фрагмента.