Цитаты из книг автора «Галина Вдовиченко»

Зрештою, застояне озеро рано чи пізно обов’язково перетворюється в болото, а з болота чистої води вже й не нап’єшся.

Ты-ты-ты, ты-ты-ты, ты-ты! Вот наш Дом, где и я и ты!Кошачье-собачий!Мальчишко-девчачий,мамулько-папачий,дедуль-бабусячий — – гей-гоп!

Львів’яни вільні у своїх думках, у почуттях, в уподобаннях.

Львів, Львів, Львів… Це місто ніколи не відпустить тебе, якщо ти хоч раз там побував. Це місце-казка, це місто-чари, це любов, і кава, і шоколад, і незмінні підбори, підбори, підбори… Навіть у мороз і на кризі. Це незмінне звертання по-львівськи «прошу пана», і «то є перша кляса», коли щось до вподоби. Той, хто не бував у цьому старому місті, ніколи не збагне душу України.

Я кохала так сильно, що була готова небо під ноги прослати, тільки б тобі затишно ходилося, сонце в голові поставити, щоб тільки для тебе світило і тебе зігрівало

Так буває, Адаме. Живе людина, живе. А потім щось обривається усередині, немов у годинниковому механізмі, – і все. Зупинка. Адаме, тоді нічого не рятує. Ні робота, на якій просиджуєш ледь не до ночі, ні подруги, ні безхатьки, яких годуєш канапками, ні штучні ліхтарики, до яких тулиш руки, щоб зігрітися, бо рукавички забула колись у його машині, а тепер

У всех есть стиральные машинки.

Шо-та я ничё не понял. Вы о чём

Лизетта, Мюзетта, Жанетта, Жоржетта, Кларетта… И Колетта с Мариэттой

Лопоух, Яков, Жабка-Шалопайка, Беспечальный кот Гарольд Первый, Беспечальный кот Гарольд Второй и самый маленький, Круть