зустрілися в київському сквері неподалік від Оперного театру й того місця, де жив зі своєю молодою сім’єю і працював Ярик. Літній недільний ранок вдихав і видихав дощове повітря жасмином й ароматами скошеної трави та мокрої землі. Під полум’яно-жовтою босоніжкою Марічки повзав равлик по бруківці скверу. На його пастельну мушлю в ледь помітних смужках падала тінь від гілки жасмину, кущ котрого нависав над головами Ярика й Марічки, які сиділи на лавці.