Цитаты из книги «Листи до Мілени. Лист батькові»

Спершу ти також заперечуєш будь-яку власну провину й відповідальність, і в цьому сенсі ми з тобою обоє рябоє.

то все разом: добре й погане, як воно органічно поєднується в твоїй особі, – себто сила й наруга над рештою людей, здоров’я й певна непомірність, хист до слова й недорікуватість, упевненість у собі й невдоволення будь-ким, зверхність і деспотизм, знання людей і недовіра до більшості з них, далі – позитивні риси без жодних негативних, як, наприклад, старанність, терплячість, цілковите самовладання, безстрашність.

Та найбільшу перешкоду на шляху до одруження становить уже саме нездоланне моє переконання: для того, щоб зберегти сім’ю (а для того, щоб нею керувати – й поготів), потрібне все, чого я навчився в тебе, і

я описав як побічний наслідок твого виховання – себто слабкість, невпевненість у собі, усвідомлення власної провини; все це лягло справжньою перешкодою межи мною й одруженням.

ніж від будь-чого іншого, наприклад, від публічного успіху. Він міг на мить додати мені снаги, та й годі, але другу шальку терезів своєю вагою завжди переважував ти.

Моя самооцінка більшою мірою залежала від тебе

тебе я втратив віру в себе, зате нажив безмежне відчуття провини

поступливішим, ввічливішим, уважнішим, співчутливішим (я маю на увазі й зовні) стаєш, – так само, як, скажімо, самовладець, опинившись за межами власної країни, втрачає ґрунт для свого утисництва й удає із себе добряка навіть у поводженні з найостаннішими нікчемами.

що далі відходиш ти від крамниці й родини, то привітнішим,

Надто міцно вона кохала тебе, надто була віддана тобі, щоб більш-менш довго правити за самостійну духовну силу у боротьбі своєї дитини. До речі, це інстинктивне дитяче відчуття справдилося, бо з роками мати прихилялася до тебе чимраз дужче;