Цитаты из книги «Біле ікло»

Його подруга звільнила його зі скрутного становища, в якому він опинився. Вона забрала у нього зайця і доки дерево гойдалося та загрозливо похитувалося над нею, вона спокійно відгризла зайцю голову. Одразу ж дерево злетіло догори, повернувшись у вертикальне положення, як і було задумано природою, після чого не спричиняло більше ніяких хвилювань. Вовчиця та Одноокий заходилися жадібно пожирати м’ясо, яке спіймало для них загадкове дерево.