Автентичність – це щоденна практика не думати про те, якими нас хочуть бачити інші, і сприйняття себе такими, які ми є.
Вибір автентичності означає:
• наважитися на недосконалість, встановлення особистих кордонів і дозволити собі бути вразливим;
• виховувати у собі співчуття, яке будується на переконанні, що всі ми зіткані із сильних сторін та недоліків;
• плекати зв’язки з іншими людьми і близькість із ними, що з’являється, якщо ми віримо у власну самодостатність.
Автентичність вимагає життя і любові за покликом серця – навіть якщо це складно, навіть коли ми змагаємося із соромом і страхом неповноцінності, й особливо тоді, коли радість так переповнює нас, що ми боїмося дозволити собі радіти.
Свідомо практикуючи автентичність під час душевного сум’яття, ми впускаємо у своє життя благодать, радість і почуття