На гранітній плиті, що на його могилі, викарбувано лише два слова.

Перше – Артур

Друге – Шопенгауер

І – все.

Менше могло б бути лише на надгробку Моцарта.

Чи – Сократа.

Якби було відомо, де похований кожен з них.

Генії не потребують ані зайвих словес, ані просторікування про них.

Вони просто відкривають собою епохи.

Ми ж просто вдячні їм за це.

Якби існувала філософія до Сократа (з 1903-го року існує навіть такий термін – «досократики», автор – Герман Дільс) й після Сократа, то він – геній.

У філософії.

Якби існувала музика до Моцарта й після нього, то Моцарт – геній.

У музиці.

Тобто, впевнено можна сказати, що Моцарт – це Сократ поміж музикантами, а Сократ – це Моцарт поміж філософами.

Про Шопенгауера буде доречним зауважити, що поміж усім іншим, чим зобов’язане йому Воїнство Людської Мудрості, ним був закладений філософський фундамент майбутньої