Цитаты из книг автора «Анатолій Дімаров»

і ось уже виріс невеликий горбик землі – ледь помітний свідок того, що жила на білому світі людина, чогось прагнула, на щось сподівалася, кудись собі йшла і з кожним кроком все ближче підходила до могили.

Ранг – товстелезний та жирний, й Анг – низенький, худющий ще й клишоногий; і Нг – з крижаними очима за старомодним пенсне, – татко мені потім розповів, що їм чудернацькі оті імена присвоюють відповідно до посади: чим нижча посада, тим менше у ньому літер. Так що решта придворних має всього лише одну літеру – Г.

Татко ж летить як соціолог і як історик. І таткові на Венері дістанеться, мабуть, найбільше.

геолог. Доктор геологічних наук моя мама! І летить не по держи-дерево, а по венеріанські опали.

А у вустах тітки Павлини генетик і нормальна людина – одне й те ж поняття.